Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл.
1) Возиться, барахтаться, драться.
2) Комкаться, мяться.
Зану́дитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. 2) ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав.
Змолочувати, -чую, -єш, сов. в. змолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Він сам у день змолочував більш як десять чоловіка. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. А в вівторок снопів сорок пшениці нажала, а в середу повозила, в четверг змолотила.
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. 3) Дворецкій.
Пообраховувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и обрахувати, но во множествѣ.
Рибний 1, -а, -е. Рыбный. У рибного ловця недовгії рукавця.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
