Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здихавичитися

Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАВИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАВИЧИТИСЯ"
Болотнівка, -ки, ж. Болотная трава. Зміев. у.
Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Галанський, -а, -е. Голландскій. Стор. II. 160.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Напліндрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Награбить. Золото, що ми напліндрували. К. Бай. 91.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими. К. Псал. 31.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Розсоптися, -нуся, -нешся, гл. Разсопѣться.
Табачковий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку. Шейк.
Чіхратий, -а, -е. Косматый. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИХАВИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.