Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здобувати

Здобува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. здобу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Добывать, добыть, раздобывать, раздобыть, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Надвоє баба ворожила: або здобути, або дома не бути. Ном. № 5616. Царство небесне здобувається силою. Єв. Мт. XI. 12. Що за користь чоловікові, коли здобуде світ увесь? Св. Мр. VIII. 36. Розуму за гроші не здобудеш. К. Іов. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБУВАТИ"
Богад, -ду, м. Въ свадебномъ обрядѣ то же, что и посад, мѣсто для новобрачныхъ. Чуб. IV. 143.
Брондзовий, -а, -е. Бронзовый. Шевч. 608.
Вимазувати, -вую, -єш, сов. в. вимазати, -жу, -жеш, гл. 1) Вымазывать, вымазать, побѣлить. Вимазати хату. 2) = вимащувати, вимастити. Чоботи.... вимаже гарненько дьогтем. Рудч. Ск. І. 213. 3) Выпачкивать, выпачкать.
Засту́да, -ди, ж. Простуда. Аф. 438.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Силувати, -лую, -єш, гл. 1) Принуждать. Не силуйте мене за нелюба. Мет. 243. У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий. Ном. № 11024. 2) Припрашивать, угощая.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Убування, -ня, с. 1) Обуваніе. 2) Обувь. 3) Убываніе. Ум. обуваннячко. Ні по чому не спізнаю (милу), лем по вбуваннячку. Гол. IV. 503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.