Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здичіти

Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Камен. у. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИЧІТИ"
Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. І. 6.
Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Дрилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Сверлить дрилем. 2) Очищать крыжовникъ, смородину и т. п. отъ косточекъ.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Засі́сти Cм. засідати.
Неґречність, -ности, ж. Неучтивость, невѣжливость.
Романець, -нця, м. 1) Ум. отъ роман. 2) Раст. Chrysanthemum corymbosum. Вх. Пч. II. 30.
Устругати, -жу, -жиш, гл. Строгать, быть въ состояніи строгать. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Хвисьнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвиськати. Хлестнуть. Хвисьнув батогом по конях. Левиц. Пов. 98.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.