Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Хотіла спать, але не спала. Нема нічого без але. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Гу́сячий, -а, -е. Гусиный, гусячій. Беруть кістку з гусячого крила.
Заба́рно нар. Медлительно.
Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився.
На́діжна (корова). Стельная. Бугаї... скачуть на корови... від чого корови стають надіжні.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить.
Попереглядати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной.
Ремество, -ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає.
Широченький, -а, -е., Ум. отъ широкий. Широченько, нар. Ум. отъ широко.
