Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Поховали його, як він заказав. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла.
Зуски нар. = дзуски.
Кварта, -ти, ж. 1) Кварта, мѣра жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. квартами продаютъ сѣмена лука. 2) Кварта — посуда. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Ум. ква́ртонька, кварточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Cм. еще: кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого.
Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Му́читися, -чуся, -чишся, гл. Мучиться. Я вже не живу, а тільки мучуся.
Одержування, -ня, с.
1) Полученіе.
2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди.
Простирати, -ра́ю, -єш, сов. в. просте́рти, -тру, -ре́ш, гл.
1) Разстилать, разостлать, простилать, простлать. Він зараз простер їм на лаву простирало біле.
2) Протягивать, протянуть. Руці свої простираєте.
3) Распускать, распустить, распростереть. Почав зараз жучок крильці простирати: «Полечу, піднесуся».
Тломити, -млю́, -ми́ш, гл. Уничтожать, истреблять, поѣдать. Тломили ласощі.