Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здичіти

Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Камен. у. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИЧІТИ"
Виткнути, -ся. Cм. витикати, -ся.
Властиво нар. 1) Свойственно. Желех. 2) = власне.
Десяти́на, -ни, ж. 1) Десятая часть. Тоді Оврам дав йому (Мельхиседекові) десятину з усього. Св. П. Ви даєте десятину з м'яти. Єв. Л. XI. 42. 2) Десятина, мѣра земли — 2400 кв. саж. Стор. І. 20. Ком. І. 1. Ум. Десяти́нка.
Заваджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = і заважати.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Погар, -ра, м. 1) = пугар. Єдин погар випила. Гол. III. 226. 2) = погарь. Желех.
Пороз'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. = порозв'язуватися.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно. Конст. у.
Розбігтися Cм. розбігатися.
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.