Галичанин, -на, м. Житель Галиціи.
Горо́бчичок, -чка, м. Ум. отъ горобець.
Зупинка, -ки, ж.
1) Остановка.
2) Знакъ препинанія.
Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Хріну корінчик. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі.
Прожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Прошутить.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син.
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться.
2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі.
Сиротинський, -а, -е. Сиротскій. Побють тебе, козаченьку, сиротинські сльози.
Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Ум. стільчик.
