Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Вертіння, -ня, с.
1) Вертѣніе.
2) Сверленіе.
Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать.
Долонько́вий, -а, -е. ? Долоньковий табак.
Дошква́рити Cм. дошкварювати.
Заблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Cм. облак.
Понуритися, -рюся, -ришся, гл. Угрюмо опустить голову. Ой вийде брат, — понуриться, вийде матір, — зажуриться. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив.
Хіхи, -хів, мн. Смѣхъ. Одно хіхи справляють!
