Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здолинок

Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЛИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЛИНОК"
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. Н. п.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Оглобля, -лі, ж. = голобля. Чуб. V. 1074.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. І. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Розмішувати I, -шую, -єш, сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. І. 163.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОЛИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.