Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здолинок

Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЛИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЛИНОК"
Базя, -зі, ж. Дѣтск. овца, ягненокъ. О. 1862. IX. 118. Ум. базька, базічка.
Вилічка, -ки, ж. Нижній брусокъ ляди (Cм.) МУЕ. III. 24.
Зімняк, -ка, м. Зимняя дорога. Черк. у.
Капестра, -ри, ж. Уздечка. Шух. I. 79. Kolb. І. 65.
Листо́чок, -чка, м. Ум. отъ лист.
Мокри́ця, -ці, ж. 1) Раст. Alsine media. Лв. 96. 2) = мокрина. Вх. Уг. 252.
Побатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перевязать лошадей рядами. 2) Порѣзать. Нащо ти такими великими скибками побатував? Харьк.
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Стрибнути Cм. стрибати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОЛИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.