здігнати
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Том 2, ст. 145.