Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зджолґати

Зджо́лґати, -ґаю, -єш, гл. Щелкать, давать щелчки. Мнж. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЖОЛҐАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЖОЛҐАТИ"
Буритель, -ля, м. Нарушитель.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Прокуняти, -ня́ю, -єш, гл. Продремать.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЖОЛҐАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.