Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здобичній

Здоби́чній, -я, -є. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБИЧНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБИЧНІЙ"
Випозіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Назѣваться вдоволь. Зараз схопивсь, випозіхавсь, вичухався, помолився Богу. Кв. II. 51.
Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Вуточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вутка. 2) Родъ хороводной игры. Грин. ІІІ. 111.
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Пахолок 1, -лка, м. 1) Мальчикъ, мальчуганъ; парень. Чуб. V. 917. Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано до школи оддано. Н. п. 2) Слуга.
Передерти, -ся. Cм. передирати, -ся.
Повідші́птувати, -тую, -єш, гл. = Повишіптувати.
Пообворожувати, -жую, -єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Шувний, -а, -е. Красивый. ( Гал.). Гол. IV. 429. Вх. Лем. 486. (Словацкое šumný). Шувні молодята. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОБИЧНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.