Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здобичній

Здоби́чній, -я, -є. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБИЧНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБИЧНІЙ"
Безкебеття, -тя, с. Неспособность.
Виправдатися, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Лля́ти, ллю, ллєш, гл. Лить. Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна? Ном. № 1455. кулі лля́ти. Врать; бояться. Кулі ллє. Ном. № 6939.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Вас. 209. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють. Мнж. 9.
Обшарпатися, -паюся, -єшся, гл. Оборваться, обноситься.
Ощадність, -ности, ж. Бережливость.
Податний, -а, -е. О горшечной глинѣ: мягкій, легко поддающійся при работѣ. Шух. І. 260.
Покацубнути, -немо, -нете, гл. Окоченѣть (о многихъ). Ну мороз! поки доїдемо, то й покацубнемо.
Потур, -ру, м. Поблажка, потворство. Потуру дітям не даю, навчаю. Г. Барв. 437. Потуру не давав Василеві, щоб ще гірш з того чого не вийшло. Г. Барв. 387.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОБИЧНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.