Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами.
Нара́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нарадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться, совѣщаться.
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість.
Позакапувати, -пую, -єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані.
Стіл, стола, столу, м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ум. столик, сто́личок.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав.
2) Трещать, скрипѣть.
3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ).
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли.
