Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здимати I

Здима́ти I, -ма́ю, -єш, сов. в. здиня́ти, здиму́, -меш, гл. = здіймати, здійняти. Здимай, жінко, хоть намітку, неси її за горілку. Чуб. V. 579. Не дай ручки стискати і персника здиняти. Чуб. III. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИМАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИМАТИ I"
Бібник, -ка, м. Трилистникъ.
Брезкулька, -ки, ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. І. 74.
Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена. Зміев. у.
Замости́ти Cм. замощувати.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
Обмерзати, -за́ю, -єш, сов. в. обме́рзти, -зну, -неш, гл. Обмерзать, обмерзнуть. Прийде марець, то обмерзне старцю палець. Ном. № 413. Сірий вовк тут опинився, обмерз, забовтався. Греб. 385.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало. Волч. у.
Посудник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій разнаго рода глазированныя и терракотовыя издѣлія, сравнительно лучшія. Вас. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИМАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.