Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здобич

Здо́бич, -чі, ж. Добыча. Рудч. Ск. II. 148. МВ. І. 144. Ділили поміж собою здобич і гроші, що добули од жидів. Стор. МПр. 145. Ум. здоби́ченька. Козацькая здобиченька марне пропадає. Макс. (1849) 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБИЧ"
Бандурчаник, -ка, м. Родъ лепешки изъ растертаго картофеля. Вх. Уг. 226.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати. Вх. Зн. 21.
Кінцьовий, -а, -е. = кінцевий. кінцьо́вий гребінець. Гребень изъ верхушки (конца) рога. Вас. 164.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Нересть, -ти, ж. 1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй. 2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Канев. у. Cм. неристь.
Передешевити, -влю́, -виш, гл. Продешевить.
Примулити, -лю, -лиш, гл. Занести иломъ. Зверху листом припадена, з споду мулом примулена. Гол. І. 235.
Урубний, -а, -е. = рублений? Пливи, пливи, квітко, до врубної криниці. Н. п.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОБИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.