Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Відвітити Cм. відвічати.
Гомок, (-мка?), м. Куча земли, бугоръ.
Драчкува́ти, -кую, -єш, гл. Обивать стѣны новаго дома передъ обмазкою драницами.
Зікра́тий, -а, -е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ.
Сливонька, сливочка, -ки, ж. Ум. отъ слива.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. 2) Достоинство.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє.
