Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здоров

Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Шевч. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Ном. № 348. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Стор. МПр. 51. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71. Боже поможи! — Здорові були! МВ. ІІ. 24. бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ком. І. 19. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Рудч. Ск. І. 137. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний! Гліб. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОРОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОРОВ"
Дере́вля́, -лі, ж. = Деревня 2.
Ізз.. Cм. зз.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Мнякота́ Cм. м'якота.
Понаставляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Конст. у.
Ростоптувати, -тую, -єш, сов. в. ростоптати, -пчу, -чеш, гл. Растаптывать, растоптать. А вже бабка курчаточка в хату заганяє. Заганяла, заганяла — троє ростоптала. Чуб. V. 1130.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. Ком. Р. І. 55. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стор. МПр. 83. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей. Камен. у.
Усиляти, -ляю, -єш, сов. в. усилити, -лю, -лиш, гл. Вдѣвать, вдѣть нитку въ иглу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОРОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.