Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здмухувати

Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДМУХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДМУХУВАТИ"
Билець, -льця, м. = билень = бич 2. Kolb. І. 64.
Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Даро́ваний, -а, -е. Подаренный. Дарованому один кінець. Ном. № 4614. Дарованому коневі в зуби не дивляться. Ном. № 4616.
Доми́ти Cм. домивати.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Капестра, -ри, ж. Уздечка. Шух. I. 79. Kolb. І. 65.
Нарости́ Cм. наростати.
Песик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3)на оці. Бѣльмо. Грин. II. 319. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 17. Щух. І. 255.
Правдивий, -а, -е. 1) Правдивый, справедливый. Смирітеся перед правдивим словом. К. Іов. Козак — душа правдивая, сорочки не має. Ном. № 769. Судом правдивим осудити. К. Іов. 76. 2) Настоящій, истинный, дѣйствительный. Правдиві волоські гарбузи. Сим. 210. Нарід катував (економ), — правдивіш кат був. Гн. II. 144. Слухай, що мертві уста без сили до серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Чуб. V. 376.
Розохочувати, -чую, -єш, сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні. Левиц. Пов. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДМУХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.