Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу.
Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко.
Істота, -ти, ж. Существо. 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була.
2) Натура. Панську 'стоту не переробиш.
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к.
Ригнути Cм. ригати.
Рубіж, -жа, м. см. рубеж.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Сябринний ліс.
Холодна, -но́ї, ж. Помѣщеніе для арестованным, при полицейскомъ участкѣ, при волостныхъ судахъ и пр. От його привезли, да й у холодну.
Цідилко, -ка, с.
1) = цідилок.
2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Ум. ціди́льце.
