Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Голубці́. Cм. Голубе́ць.
Драбиня́стий, -а, -е. = драбинчастий.
Знавідитися, -джуся, -дишся, гл. = знавісніти. От, знавідився, чи що?
Крумкач, -ча, м. Воронъ.
Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.
Підторжя, -жя, с. Торговля на базарѣ наканунѣ базарнаго дня. Сім баб — своє підторжя.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.
Росхапати Cм. росхапувати.
Хитрість, -рости, ж. Хитрость. А все то хитрость єсть жіноча, новинкою щоб підмануть.
