Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здирство

Зди́рство, -ва, с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів. Стор. МПр. 143, 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИРСТВО"
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Матни́й, -а́, -е́ Состоятельный, зажиточный. Вх. Уг. 251.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Одноманітний, -а, -е. Однообразный. Кременч. у.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201.
Подаруйко, -ка, м. Даритель, кто подарки дѣлаетъ. Подаруйко за кордоном без штанів ходить. Ком. II. № 928.
Посплітатися, -та́юся, -єшся, гл. Сплестись, переплестись. Королів цвіт посплітався з крученими паничами. Харьк.
Теско, -ка, м. = тезко. Вх. Зн. 69.
Харсун, -на, м. 1) = борсук. Вх. Пч. ІІ. 6. О. 1862. II. 62.  
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.