Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ.
Каптій, -тій, м. Скряга.
На́пуст, -ту, м., напусть, -ти, ж. Попущеніе, наказаніе. Ти, царице, наша мати, напуст напустим: славне військо запорожське та й занапастила. Бог напусть напустив, діти так і вмірають. Господь напусть напустив: гадюки набралось у нас такого багато.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Нум, нумо, нумте (мн.), меж. Ну, станемъ, давайте. Нумо, браття, нумо, товариство, нумо коні сідлайте! Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо! Нум, діти, паску їсти! Он де, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати.
Очутити, -ся. Cм. очучати, -ся.
Перестрочувати, -чую, -єш, сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана.
2) = перетихати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена.
Попридавлювати, -люю, -єш, гл. Придавить (во множествѣ).
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок.
Сповідь, -ді, ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся.
