За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Зашто́куватися, -куюся, -єшся, гл. Употреблять въ разговорѣ «что» (о великоруссахъ). Отто воно (Псковська) губерня. А говорять так, шо заштокуються.
Ласка, -ки, ж.
1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Чужа жка сироті Великдень.
2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порош. Боїться ласки втратити. Я панською ласкою багатий. Знайшла бо єси ласку в Бога. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. І над собакою повинно мати ласку. з ласки. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Живу у чужій сем'ї з ласки. з божої ласки. Божіею милостью. запобігати ласки. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. ласку творити. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. коли ласка ваша, твоя. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. то по вашій ласці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. аби була ласка... Лишь-бы было угодно... Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. те робив, що з ласки вашої звеліли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. будь ласка, будь ласко!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!..
3) Одолженіе.
4) Ласочка, ласица. Ум. ласочка. Плаче собі тихесенько... Шелесть!.. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Екатер.
Накарпа́с, -су, м. Потасовка. Пішли кулачні накарпаси, в виски і в зуби стусани. Дали рутульцям накарпас.
Пожидовіти, -вію, -єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Прилаштовувати, -вую, -єш, сов. в. прилаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Тернянько, те́рнячко, -ка, с. Ум. отъ терня.
Тучний 2, -а, -е. Грозовый. тучний дощ. Сильный, но кратковременный дождь съ грозою. Ой ідуть дощі усе тучнії.
