Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здиво

Зди́во, -ва, с. = диво. Вх. Лем. 419.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИВО"
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Вурдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) О молокѣ: створаживаться. Херс. Галиц. 2) О людяхъ: дѣлать кислую физіономію.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Долі́лиць нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
Значний, -а, -е. 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у.
Кравчик, -ка, м. Ум. отъ краве́ць.
Потурлити, -лю, -лиш, гл. Погнать. Мерщій потурлив барана на ярмарок. Грин. II. 276.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Рівноваговий, -а, -е. Равновѣсный, равнозначущій. Дві рівновагові половині спасенної ассоціяції «капитала» з працею і работи розумової з работою мускульною. К. Кр. 20.
Сницарський, -а, -е. Относящій къ: 1) рѣзчику, ваятелю, 2) каретнику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.