Бала, -ли, м. Дубина, пентюхъ.
Заріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заректи́, -речу́, -че́ш, гл. Заклинать, клясть, просить. Княгиня Раїна, вміраючи, зарікала сина не піддаваться католицтву.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Ідак, -ка, м. = їдець.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць.
Лобо́чок, -чка, м. Ум. отъ лоб.
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Повнісінький, -а, -е. Совершенно полный, полнехонький. Засіки повнісінькі грошей. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав.
Фалда, -ди, ж. 1) Складка. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Cм. хвалда.
