Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здоба

Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб. Вх. Уг. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБА"
Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
Гу́тірка, -ки, ж. = Гутір. Г. Барв. 201, 446.
Доча́сний, -а, -е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.
Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Єв. Мр. XVI. 17. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Чуб. V. 97. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. Шевч. 212. 2) = замовляти.
Загу́да, -ди, ж. Порицаніе. Яку ж загуду сім дровам зробите?
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Зневага, -ги, ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. Котл. Ен. VI. 28. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері. Н. Вол. у.
Іск.. Cм. ск.
На́довбень, -бня, м. 1) Надолбокъ? 2) Болванъ, дубина (о человѣкѣ).
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.