В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Так співає, аж волос в'яне.
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту.
Дізрі́ти Cм. Дозирати.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Ковбанитися, -нюся, -нишся, гл. Валяться въ грязи. Ковбаняться свині в грязюці.
Опалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опалитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Обжигаться, обжечься, опаливаться, опалиться. Десь він по винницях, по броварнях валявся, опалився, ошарпався, обідрався.
2) Загорать, загорѣть.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту.
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Сопухи від сіна душать мене. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили.
Шинкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = шинкарювати. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Медом шинкувати. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив.
