Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здіб

Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и... Вх. Зн. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДІБ"
Баболюб, -ба, м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502.
Білений, -а, -е. 1) Выбѣленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Картопління, -ня, с. Картофельные стебли.
Клобучаний, -а, -е. Войлочный. Желех.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Накра́шувати, -шую, -єш, сов. в. накраси́ти, -шу, -сиш, гл. Накрашивать, накрасить. Желех.
Прибічи гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Продажник, -ка, м. = продавальник. Мил. 122.
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.