Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Лопотить у домні. 3) Болтать безъ умолку.
Надаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надари́ти, -рю́, -риш, гл. Одарять, одарить. Сидить поруч із нею і надаря її тим щастям. Дарами надарити. Мати Божа не возлюбила, не возлюбила, не надарила. Надарив Бог зайця хвостом.
Переперьхнути, -ну́, -неш, гл. Перелетѣть черезъ что.
Пообгоряти, -ря́ємо, -єте, гл. Обгорѣть (во множествѣ). Стіни пообгоряли.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Розляпувати, -пую, -єш, сов. в. розляпати, -паю, -єш, гл.
1) Разбрызгивать, разбрызгать, расплескать.
2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Силянка, -ки, ж. 1) Веревочка, снурокъ. 2) Мелкая бисеринка. 3) Низка бусъ, грибовъ. си́лянка ягід. Ягоды, нанизанныя на стебелекъ травы. 4) Ленточка изъ бисера, нѣсколько соединенныхъ низокъ бусъ. Ум. си́ляночка.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку.
