Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здичавіти

Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИЧАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИЧАВІТИ"
Бублійниця, -ці, ж. = бублейниця.
Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Чуб. V. 758. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Ном. № 1715. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Макс. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. Рудч. Ск. II. 23. 2) Получать, получить. Чуб. І. 163. Відібрав і від їх листи. Стор. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Воздухоплавець, -вця, м. Аэронавтъ. Желех.
Галайда, -ди, м. Скиталецъ, бездомный. Н. Вол. у.
Гамуватися, -муюся, -єшся, гл. Удерживаться, останавливаться, успокаиваться. Аф. 354.
До́бречко нар. Ум. отъ добре.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли. Вх. Зн. 43.  
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно. Мнж. 147.
Тарарах! меж. для выраженія удара или паденія, сопровождающихся шумомъ. Шейк. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде. Ном. № 3951.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИЧАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.