Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здичавіти

Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИЧАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИЧАВІТИ"
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Мимохі́дний, -а, -е. = мимохідень. К. Псал. 187.
Напівпереки́ нар. Поперегъ. Вх. Зн. 39. Желех.
Опростати, -таю, -єш, гл. Освободить, избавить. Опростав мене батько від панської ласки.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Рити, -рию, -єш, гл. 1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Шевч. 648. Понура свиня, а глибоко риє. Ном. № 7323. 2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене. Ном. № 9555.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Уклеїти, -ся. Cм. уклеювати, -ся.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИЧАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.