Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здихання

Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАННЯ"
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся. МВ. (КС. 1902. X. 152).
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий. Вх. Зн. 38.
Отямитися, -млюся, -мишся, гл. Опомниться. Квит.
Поросхлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Расплескаться (во множествѣ).
Прожог, -гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Чуб. III. 157. Край був спустошений. К. Хм. 96. Замок геть спустошили. Драг. 80. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено? Грин. III. 84.
Угудина, -ни, ж. = огудина. Черн. у.
Указ, -зу, м. 1) Указаніе. Миршава голова мені не указ. Ном. № 5313. 2) Указъ. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу. Ном. № 11633. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591.
Цомоґи, моґ, ж. мн. Силы, средства. Встрѣчено только въ слѣд. пословицѣ: Виткнув з мене всі цомоґи. Фр. Пр. 191. (Отъ польск. co mogę или co mogąc).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.