Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется.
Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Хто в Бога вірує, рятуйте!
Крюкати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі.
2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті.
Неприхильно нар. Неблагосклонно; недружелюбно.
Нюхання, -ня, с. Нюханіе.
Погоджати, -джа́ю, -єш, сов. в. погодити, -джу, -диш, гл.
1) Способствовать, поспособствовать, благопріятствовать, поблагопріятствовать. Бог мені погодив, пшеницею наградив. А мені Бог погодив, що-м сокиру уломив. Тепер мені погодило, що прядіво не вродим, та вродила чечевиця, та буде мені хвартух і спідниця.
2) Мирить, помирить. Олію з водою ніколи не погодиш.
Слухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушать. В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. Ти кажеш, та нічого слухать, — пустяки говоришь. оцюди́ лиш слухай! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. чмелів слухати. Быть огорошеннымъ ударомъ.
2) Слушать, повиноваться. А та палиця пан називається, треба її слухати.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Цензорувати, -рую, -єш, гл.
1) Цензировать.
2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був?
Цуґа, -ґи, ж.
1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки.
2) Часть ткац. станка. Cм. верстат.
3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ум. цуґойка.
