Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здовольнити

Здовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворить, удовольствовать. Розуму, — чув не раз я од учених, — ніяк не можна здовольнить. О. 1861. VII. 15. Нічого Бот гнівити, — усім Бог здовольнив. Г. Барв. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОВОЛЬНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОВОЛЬНИТИ"
Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Кислище, -ща, с. (ки́шлище?). Стадо, гнѣздо, сборище рыбъ, насѣкомыхъ. Мнж. 184.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу. К. ЧР. 285.
Надмі́рунар. Чрезмѣрно.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Орлюк, -ка́, м. Молодой орелъ. На широкі крила підхоплюють орлюки орла старого. К. ЦН. 205.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній. К. ХП. 129.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував. Зміев. у.
Споганити, -ся. Cм. споганювати, -ся.
Стрібувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Гн. II. 94. Що би його запитали, і що знає, стрібували. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОВОЛЬНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.