Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здохлий

Здо́хлий, -а, -е. Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОХЛИЙ"
Вейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
Гича, -чі, ж. = гич. Угор. Гича у цибулі. Вх. Лем. 403.
Дочи́тувати, -тую, -єш, сов. в. дочита́ти, -та́ю, -єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. К. ЧР. 53. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88.
Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня. Вх. Зн. 30.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Неприрожденний, -а, -е. Не врожденный, пріобрѣтенный. Неприрожденна відьма.
Сніжити, -жить, гл. безл. Снѣжить, идти снѣгу. Вх. Уг. 268.
Чародінник, -ка, м. = чарівник. Шух. І. 43.
Чиньба, -би, ж. 1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у. Шкурка за Чиньбу не стане. Ном. № 10571. 2) Трепка. Дав йому доброї чиньби. Ном. № 4014.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.