Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здохлий

Здо́хлий, -а, -е. Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОХЛИЙ"
До́нін, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387. 2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у. 3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог. Ном. № 7522.
Помостина, -ни, ж. 1) = помістниця 1. Kolb. І. 67. 2) = кладка. Ум. помости́ночка. Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить. Грин. III. 278.
Проречистий, -а, -е. Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Румандє, -дя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати. Вх. Лем. 464.
Чаденько, -ка, с. Ум. отъ чадо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.