Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка?
Водило, -ла, с. Длинная жердь, ворочая которой сгибаютъ колесный ободъ.
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество.
Жва́вий, -а, -е. Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Такий жвавий, як рак на греблі. Жвавий, як ведмідь до корита. Жвавий, як рибка в річці. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Ум. жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда.
Конче нар. Безотлагательно, непремѣнно, именно. Нащо се вам його так конче треба? І треба ж було сім паничам потрапити перелізти конче в мій садок.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3.
Коцюба, -би, ж.
1) Кочерга. Мовчи, суко, чорт з тобою! ось я тебе коцюбою!
2) Названіе вола съ выступающими впередъ и расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ загнуты наружу.
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці.
Утрата, -ти, ж.
1) Потеря; утрата. Вона мені про мою втрату нагадала.
2) Убытокъ. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячі хисткі перепони, несучи за собою людім шкоди та втрати.
3) Расходы, издержки. Більша втрата, як дохід. Настуню-дитинонько! Викупи собі колісцяточка не за велику втрату, — за горілочки кварту. Ум. утра́тка. Велика втратка на дорогу.
Фактовий, -а, -е. = фактичний.
