Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здохлятина

Здохля́тина, -ни, ж. = здохлина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОХЛЯТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОХЛЯТИНА"
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Вимір, -ру, м. 1) Промѣръ, измѣреніе. 2) Доля хлѣба за помолъ.
Відвести Cм. відводити.
Ґзимс, -су, м. Карнизъ. Подольск. г. Волын. г.
Кавний, -а, -е. = калний. Ой Олена прибілена, Василина кавна, а Маричка пишна чічка, бо то любка давна. Гол. II. 362.
Набіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Набѣлить.
Накіпкіюва́ти, -кію́ю, -єш, гл. Набрать много. Накіпкіював грошей на свою шию. Зміев. у.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Публіка, -ки, ж. 1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п. 2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОХЛЯТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.