Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здибочки

Зди́бочки, -чок, ж. мн. Употребл. въ выраженіи: на зди́бочках ходи́ти. Ходить на пальцахъ. Як спить, то ходять на здибочках. Г. Барв. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИБОЧКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИБОЧКИ"
Ґля́ґаний, -а, -е. сир. Сладкій творогъ.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.
Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Корчій, -чія, м. Судороги.
Ладом Cм. лад.
Повбовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Замочить одежду при ходьбѣ по грязи, по водѣ (о многихъ).
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Прориватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. прорватися, -рвуся, -вешся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзу ться уста, прорветься слово, як вода. Шевч. 629.
Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. (Залюб.). Дорожку скопила, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. І. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИБОЧКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.