Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець.
2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. На тім'ї начесав аж струп.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли.
Порожняк, -ка, м.
1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Порожняком їде.
2) Сортъ горшка.
Прискаком нар. Урывками. Прискаком шила, бо ніколи добре сісти.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага.
Спосеред нар. Изъ среды, изъ средины. Яка ото людина гарна зникла німуючи спосеред миру божого. Озвавсь до нас іспосеред чужини знакомий голос.
Увивати, -ва́ю, -єш, сов. в. увити, -в'ю, -єш и увинути, -ну, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. 2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема? Боліла моя головонька, то я-м го не ввила. Не можеш.... гнізда ввити. 3) Размахивать, махать, махнуть. Мечем ввиває, військо рубає. 4) Только сов. в. въ формѣ увинути. Успѣть. Я як увину на своє мнісце, то добре, а як же не ввину, то й під піччу переночую.
