Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здивовижений

Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИВОВИЖЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИВОВИЖЕНИЙ"
Ая́й, меж. Ай! Желех.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Накрасо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. накрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Румяниться, нарумяниться. Конст. у.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. Чуб. VI. 304, 404. 2) Площадь. Грин. II. 75.
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Росхвіяти, -вію, -єш, гл. Растратить, промотать. Як почали гуляти, то геть чисто росхвіяли батьківську працю. Брацл. у.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИВОВИЖЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.