Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здирця

Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИРЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИРЦЯ"
Гавх меж. = I. Гав. Ей, чоловіче, а ні важся! Бо що два, а не єден, а собака третій.... гуджа-гавх! Ном. № 4357.
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Инако нар. = инак. Не можна инако. МВ. ІІ. 103.
Нако́тистий, -а, -е. Укатанный. Накотиста дорога. Канев. у.
Недійшлий, -а, -е. Неспѣлый, незрѣлый, молодой. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419.
Перекалатати, -та́ю, -єш, гл. Перезвонить во всѣ колокола.
Райський, -а, -е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить. Чуб. III. 293.
Роспрядовитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка. Мирг. у.
Сподобити Cм. сподобляти.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИРЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.