Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здихати

Здиха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) сов. в. здихну́ти, -ну, -не́ш, гл. Вздыхать, вздохнуть. Все чогось скучає, важенько здихає. Мет. 113. 2) сов. в. здо́хнути, -ну, -неш, гл. Издыхать, издохнуть. Ой як би то сталось, щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли. Шевч. 212. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАТИ"
Бискуп, -па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Дрімни́ці, -ни́ць, ж. мн. = дрімки, дрімливиці. А соньки в головоньки, а дрімниці в очиці. Мил. 36.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.
Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня. Вх. Зн. 30.
Придивлятися, -ля́юся, -єшся сов. в. придиви́тися, -влю́ся, -вишся,, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. Придивись лишень, то й побачиш. МВ. І. 26. 2) Притупиться (о зрѣніи). Очка ми ся придивили, миленького ждучи. Гол. IV. 459.
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Човг меж., выражающее шарканіе ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг... Конст. у.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.