Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здихати

Здиха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) сов. в. здихну́ти, -ну, -не́ш, гл. Вздыхать, вздохнуть. Все чогось скучає, важенько здихає. Мет. 113. 2) сов. в. здо́хнути, -ну, -неш, гл. Издыхать, издохнуть. Ой як би то сталось, щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли. Шевч. 212. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАТИ"
Вертітися, -чуся, -тишся, гл. Вертѣться, крутиться. Вертиться, мов в'юн в ополонці. Ном. № 3124. Вертиться, як муха в окропі. Ном. № 10068.
Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ. Желех.
Випорток, -тка, м. Выпоротокъ, мертворожденное животное. Вас. 198.
Зцу́пити. Cм. Зцуплювати.
Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи — для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. І. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. ІІ. 40.
Розсучий, -а, -е. Болѣе чѣмъ сучий. От розсучого сина! (брань). Рудч. Ск. II. 76.
Світоправній, -я, -є. Управляющій міромъ. Світоправня єзуїцька сила. К. ПС. а.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.