Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здихати

Здиха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) сов. в. здихну́ти, -ну, -не́ш, гл. Вздыхать, вздохнуть. Все чогось скучає, важенько здихає. Мет. 113. 2) сов. в. здо́хнути, -ну, -неш, гл. Издыхать, издохнуть. Ой як би то сталось, щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли. Шевч. 212. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИХАТИ"
Бандурята, -рят, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61.
В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. Рудч. Ск. І. 4. В'язка сіна. Грин. ІІІ. 571. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка. Мет. 2) = в'язок 2. Сумск. у. Ум. в'язочка.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя. Вх. Зн. 11.
Жарту́н, -на, м. = жартівник.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Масльо́нити, -ню, -ниш, гл. Муслить.
Окономша, -ші, ж. Жена эконома. Левиц. І. 430.
Плутощі, -щів, мн. = плутня 2. Мир. ХРВ. 383.
Притишити, -шу́, -ши́ш, гл. Усмирить. Треба притишити себе. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.