Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча.
Дрімли́вий, -а, -е. Наводящій сонъ. Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде та принесе три квіточки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя щасливая. Вітрець дрімливий якийсь паше.
Лито́вський, -а, -е. = литвинський. литовський ціп на обидва бо́ки молотить — говорится о лгунахъ.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Пласт, -ту, м. Слой.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл.
1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика.
2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Це така собака, що спотиньга рве. Усе спотиньга і потягну що небудь.
Стада, -ди, ж. = стадо. Ой в полі, в полі.... вороная стада, між таєю стадой сив конь маленькій.
Шланк, -ку, м. Рядъ? шеренга? От постановились усі (салдати) в шланку і ну загравать на духову музику.
