Гороби́ний, -а, -е. 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. 2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. 3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. б) Vicia Cracca L. в) Lotus corniculatus L. Повився горобиний горошок.
Жага́, -ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. До жаги приспіло.
Коштовність, -ности, ж.
1) Цѣнность.
2) Драгоцѣнность.
Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Луста м'яса. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Опороти, -рю, -риш, гл.
1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину.
2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком.
Пів Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Півбока. Не сказавши ні півслова.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили.
2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. Поліпіл кошелю.
3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила!
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Упереспи, упересипи, нар. Во время глубокаго сна (ночью). Саме упереспи це робилось.
