Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троєчко

Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЄЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЄЧКО"
Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина. Черк. у.
Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Дозві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дозві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш. Гол. ІІІ. 391.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався. Галиц. Вх. Зн. 21.
Мату́сенька, -ки, ж. Ум. отъ матуся. Матусенька свого сина вечеряти просить. Мет. 10.
Перека, -ки, ж. Противорѣчіе, противодѣйствіе. Чого ти на мене гнів маєш? Я ж тобі ніякої переки не зробив. Лебед. у.
Потрух, -ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи. Потроха. Маркев. 159.
Приміти, -мі́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям. Шух. І. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЄЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.