Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здобритися

Здо́бритися, -рюся, -ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси... щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБРИТИСЯ"
Гру́ди, -де́й, ж. мн. Грудь, перси. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Ном. Хрипить у грудях — не буть мені в людях. Ном. Коралі і дукачі як жар горіли на її повних грудях. Федьк. Ум. Гру́доньки.
Даре́мний, -а, -е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. Ном. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано. Левиц. Пов. 82.
За́водь, -ді, ж. Заливъ. Левч. 42.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства. Левиц. І.
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Розіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. розійтися, йдуся, -дешся, гл. 1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Левиц. І. 26. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно. Мет. 51. 2) Расходиться, разойтись, разставаться, разстаться. Розійдемось, серце, з тобою, як на небі місяць з зорою. Мет. 55. Душа з тілом розійшлася. Грин. ІІІ. 143. 3) Раздаваться, раздаться, расходиться, разойтись. А ти, сира земле, розступися, а тесові дошки розійдіться. Чуб. 4) Расходиться, разойтись (въ цѣнѣ). Хотіла була свиню купити, та ціною розійшлися. Харьк. г.
Сороматися, -маюся, -єшся, гл. = соромитися. Чуб. V. 575. Той бідний батько голодний, а попросити соромається. Грин. II. 170.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати. Вх. Зн. 67.
Тушур, -ру, м. = туши́ра. Шух. І. 196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОБРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.