Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Топірці блищаться на сонці.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія.
Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. зіркатий мак. = зіркач.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Посовиніти, -ні́ю, -єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано.
Фльора, -ри, ж. Сильно ненастная дождливая погода. Як великий дойдж, як барз юж так довго ся свотно, та товди юж бесідуют «фльора».
