Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здоймити

Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити. Федьк. І. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЙМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЙМИТИ"
Глухма́н, -на, м. = глушан. Желех.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Пересмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить вновь.
Побідити Cм. побіждати.
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне. Харьк.
Погаслий, -а, -е. Угасшій. Скільки виточила сліз із старих погаслих очей, згадуючи про мене. Г. Барв. 406.
Позв'язувати, -зую, -єш, гл. Связать (во множествѣ).
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. ЗОЮР. І. 290. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є. Драг. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОЙМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.