Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. 2) Впадать въ дѣтство.
Заплига́ти, -гаю, -єш, гл. Запрыгать.
Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити.
Зжидові́ти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться алчнымъ. Всі зжидовіли б і за гроші рідних батьків попродали.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. 2) = посад 1. Ішла красна Марусенька на посаг. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Ум. посаженько.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина.
Ратман, -на, м. Ратманъ. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри.
Роздмухувати, -хую, -єш, гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Помсту роздмухуєте в огняних серцях.
