Випилювати, -люю, -єш, сов. в. випиляти, -ляю, -єш, гл. Выпиливать, выпилить.
Де́мено, -на, с. Руль. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра).
Крадки нар. = крадькома.
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає.
Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка.
Тисяча, -чі, ж. Тысяча. Прийшло їх тисячі в сльозах, прийшло здалека. Було ж їх тисяч зо дві.
