Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запухати

Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУХАТИ"
Бральниця, -ці, ж. = браля. Желех.
Галатин, -на, м. = галайко. Желех.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.
Латка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лата. 2) Дѣтская игра, въ которой играющій бьетъ ладонью по спинѣ сосѣда и убѣгаетъ, а ударенный долженъ кому-либо передать ударъ (латку). Ив. 47.
Намина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нам'я́ти, -мну, -не́ш, гл. 1) Мять, помять; наминать, намять. В руках груша аж помнякшала, — так її наминає. Св. Л. 205. найняти чуба. Выдрать за волоса. 2) Только несов. в. Жадно ѣсть. Голодний, — так наминає! Черниг.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Пахання, -ня, с. Нюханіе. Ум. паханнячко. Барвіночок да для дівочок, рутка да м'ятка для паханнячка. Чуб. III. 483.
Причинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Притворяться, притвориться (о дверяхъ, крышкѣ и пр.). 2) Прибавляться, прибавиться. А диви но, кілько причинилося села. Камен. у. 3) — до чого. Содѣйствовать, способствовать, поспособствовать чему, участвовать въ чемъ. Чуб. VI. 99.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.