Бжола, -ли, ж. бжоляник, -ка, м. и пр. = бджола, бджоляник, и пр.
Водорщаний, -а, -е. = водохрестний.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля.
Му́шка 1, -ки, ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися.
Поплюскнути, -ну, -неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло.
Порхавка, -ки, ж.
1) Bufo, жаба.
2) Раст. Licoperdon bovista.
Приголовок, -вка, м.
1) = приголовач 1.
2) = приголовач 3.
3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Ум. приголовочок, приголовчик.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч.
