Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарінче

Зарі́нче, -ча, с. = зарінок. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІНЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІНЧЕ"
Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. Желех. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Виніженочка, -ки, ж. Нѣженка. Встрѣчено только у М. Вовчка: Сестричка менша, виніженочка. МВ. ІІІ. 61.
Відтів нар. = відтіль. Гол. І. 175.
Ли́совий, -а, -е. Лисій. Лисова шуба слід замітає. Чуб. III. 313.
Одновірство, -ва, с. Единовѣріе. Желех.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Н. Вол. у. Ум. ости́ночки.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л.
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. ЕЗ. V. 102. Помір в селі. О. 1861. XI. Св. 66.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Пороздроблювати, -люю, -єш, гл. Размельчить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІНЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.