Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарадити

Зара́дити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтывать, помочь совѣтомъ. Ви нас за те своєю радою зарадите. О. 1861. IV. 31. 2) Пособить, помочь. 3)чим. Употребить съ пользой, дать толкъ. Літа ж мої молодії, жаль мені за вами, а що ж бо я не уміла зарадити вами. Мл. л. сб. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАДИТИ"
Березина, -ни, ж. 1) Березовое дерево. Грин. ІІІ. 499. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. 2) Березовая вѣтка, розга. У три березини потягали. Н. п. 3) Березовый лѣсъ. Шейк. А в березині грибів, грибів! — Кувала мі зазулечка в густій березині. Шух. І. 201. Ум. березинка.
Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Маркев. 24. Поховали його, як він заказав. Мнж. 36. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. Н. п. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Грин. III. 86. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла. Мет.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Лежебо́кий, -а, -е. Лѣнивый. Була у чоловіка жінка — лиха, дурна, лежебока. Ном. № 12000.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого. К. ЧР. 100.
Недотика, -ки, ж. 1) Недотрога. Отто яка недотика. Шевч. 2) Раст.: Impatiens noli me tangere.
Опад, -ду, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться. Чуб. І. 50.
Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу. К. ХП. 131.
Пообсмажувати, -жую, -єш, гл. Обжарить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.