Виповідати, -даю, -єш, сов. в. виповісти, -вім, -віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по — свойому. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови.... котрою навкруги нас милліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають.
Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники.
Кульбастий, -а, -е. Горбатый; загнутый. кульбастий дзюбок. Загнутый клювъ.
Налепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Наболтать. Прибігла, нагуркала, налепетала, як у корчмі.
Неначе нар. Будчо, точно. Вискочив з землі неначе овражок. Він тільки розглядає її, неначе їсть її очима. Cм. наче.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ).
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.
