Бородай, -дая, м. = бородань.
Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою.
Гадючник, -ка, м.
1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав.
2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L.
3) Низенькая землянка. Викопав якийсь гадючник у землі.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Каптій, -тій, м. Скряга.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила.
Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються.
Щебати, -ба́ю, -єш, гл. Отщипывать, обрывать. Cм. щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати.
