Гетьманство, -ва, с.
1) Гетманство; достоинство, санъ, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Од козацтва, од гетьманства високі могили, — більш нічого не осталось, та й ті розривають. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли.
2) Страна и народъ подъ властью гетмана. У иншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, і там жим два брати.
Дрантогу́з, -за, м. Оборвышъ. На городі кукуруза; нема мого дрантогуза, нема його і не буде, він поїхав межилюде.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать.
Осениця, -ці, ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці.
Особне нар. = особе.
Повбивати, -ва́ю, -єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати... От наші їх повбивали... і повернули додому.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Спомогти Cм. спомагати.
