Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запухлий

Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУХЛИЙ"
Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха? Лубен. у.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
На-бе́зрік, нар. Никогда; безъ срока. відда́сть на-бе́зрік. Никогда не отдастъ. Ном. № 10634.
Обихвіст, -хвоста, м. Жуликъ? прохвостъ? Там такий обихвіст, такий брехун. Кіевск. у.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. Мил. 93. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його. Харьк. у. 2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Свара, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Тернянько, те́рнячко, -ка, с. Ум. отъ терня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПУХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.