Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заранше

Зара́нше нар. = зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Котл. Ен. VI. 64. Паси, та й заранше пригонь. Ном. № 12096.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАНШЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАНШЕ"
Видимий, -а, -е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. І. 9 — 10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Викуп, -пу, м. 1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. 2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.
Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.
Накрасо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. накрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Румяниться, нарумяниться. Конст. у.
Ополювати, -люю, -єш, сов. в. ополо́ти, -лю, -леш, гл. = обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527.
Побратися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. Чуб. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. МВ. (О. 1862. І. 76). Гарасько до овець побрався. Мкр. Г. 27. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. Греб. 367. 3) Пожениться. Мет. 7. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Ном. № 9822. Поберемося, небого! Чуб. V. 121. 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось. Г. Барв. 325.
Рябісінько нар. Совершенно пестро, рябо.
Триумф, -фу, м. Тріумфъ, торжество. До короля з триумфом їздив пишно. К. Бай. 32.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. ІІ. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАНШЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.