Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарічанка

Заріча́нка, -ки, ж. Живущая за рѣкой. Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась. Ном. № 3343.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІЧАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІЧАНКА"
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати. Н. Вол. у.
Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Місце́во нар. Мѣстно.
Пожити Cм. поживати.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
Спів, -ву, м. Пѣніе. Серед пахощів квіток і співу пташиного побачимось. Левиц. І. 303. Музики і співи замовкли. Стор. МПр. 54.
Улад нар. 1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн. Шевч. 604. 2) = до ладу.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Шпадер, -дру, м. Лучина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІЧАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.