Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Воловід м.
1) — воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії.
2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт.
3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута.
Задзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зажурчать. Тане сніг, задзюрчали по улицях струмочки.
Крупнистий, -а, -е. Зернистый.
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній.
Подвір'я, -р'я, с. = підвір'я. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. У новее подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Ум. подвіренько, подвіронько. подвір'ячко. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей.
2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью.
3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи.
