Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде.
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный.
2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували.
Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата.
2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Треба синів на чужину зряжати. Зряджають молодіж на нове хазяйство.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Протікати, -ка́ю, -єш, сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл.
1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. По долинах ріки протікають.
2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Треба перекривити клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає.
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Розкраяти, -ра́ю, -єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. Роскраємо серце на дві половині.
Устріча, -чі, ж. = зустріч. Тут всі вискочили на встрічу йому.
