Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарікатися

Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАТИСЯ"
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.
Відплатити Cм. відплачувати.
Волоктися, -чуся, -чешся, гл. 1) Тянуться тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. Н. п. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося. Мкр. Н. 37.
Гребли́ця, -ці, ж. Скребница. Вх. Зн. 12.
Заріча́нка, -ки, ж. Живущая за рѣкой. Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась. Ном. № 3343.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Розшабашовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розшабашуватися, -шуюся, -єшся, гл. ? Най вони там здоровенькі розшабашовуються, а я вам тим часом роскажу про Ілаша. Федьк. Пов. 6.
Роскопотитися, -чуся, -тишся, гл. Раскошелиться. Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та и роскопотилась на кілька вісьмушок. Харьк.
Талалайка, -ки, ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485.
Увідати, -даю, -єш, гл. Узнать. Я вже знала, що Чайченко не любишь щиро Катрі — нехай же й вона ввідає. МВ. ІІ. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.