Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарікатися

Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАТИСЯ"
Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий. Желех.
Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати. Павлогр. у.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Побережанин, -на, м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).  
Почмихати, -хаю, -єш, гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Цибуляний, -а, -е. = цибульний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.