Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зап'ястник

Зап'я́стник, -ка, м. Манжета (шерстяная). Вх. Лем. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАП'ЯСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАП'ЯСТНИК"
Євка, -ки, ж. пт. Пѣночка. Вх. Зн. 14.
Лямпа́с, -су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом. Чуб.
Майку́т, майкутник, -ка, м. Лѣвша. Желех.
Озуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озутися, -зуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чи чобіт добуває, чи в постоли озувається. Мет. 191.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ. Гол. Од. 55.
Скотарювати, -рюю, -єш, гл. = скотарити.
Стрітенний, -а, -е. куми. Встрѣчные кумовья. Мил. 22.
Тороро! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро. Ном. № 6851.
Чупрявий, -а, -е. Хохлатый. Коло мене хлопці жваві молоді і чупряві. Стор. МПр. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАП'ЯСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.